Використання тривалого часу (present continuous)

Теперішній тривалий час використовується, коли ми говоримо про події, які відбуваються прямо зараз (у той час, коли ми про них говоримо).

• She is cooking now.
• They are leaving.

Теперішній тривалий час також використовується тоді, коли ми говоримо про тимчасові стани, які є правдивими на момент, коли ми про них говоримо.

• His father is living with them at the moment.
• I am using my friend’s car for now.

Тривалий час використовують також для того, щоб підкреслити повторюваність ситуації. У таких випадках ми також використовуємо прислівник always.

• They are always arguing.
• It is always raining around here.

Утворення тривалого часу

Теперішній тривалий час ми утворюємо за допомогою дієслова бути (to be) у теперішньому часі у відповідній особi, яке супроводжується основним дієсловом, до початкової форми якого ми додаємо закінчення -ing.

• I am reading.
• We are traveling.

Дієслова стану

Існують дієслова, від яких неможливо утворити теперішній тривалий час. Це, наприклад, дієслова стану, тобто такі дієслова, які описують не діяльність, а процеси мислення, почуттів та сприйняття органами чуття. До таких дієслів належать: love, hate, like, hope, wish, agree, see, hear і так далі. Хоча нам і зрозуміло, що, керуючись логікою, ми б мали використати у вищенаведених прикладах тривалий час, ми вживаємо їх у початковій формі, наприклад:

• I see them playing in the garden.
• The teacher hears us talking in the back.

З усіх дій, наведених у прикладах, зрозуміло, що вони відбуваються на даний момент і мали б бути виражені теперішнім тривалим часом. Але дієслова see та hear виражають процес сприйняття органами чуття, тобто створити від них тривалу форму неможливо. Навпаки, слова play та talk виражають діяльність і вони використані у тривалій формі. Той самий принцип ми можемо побачити і в наступному прикладі:

• We like the picture she is drawing.