Present continuous

Використання тривалого часу (present continuous)

Теперішній тривалий час використовується, коли ми говоримо про події, які відбуваються прямо зараз (у той час, коли ми про них говоримо).

She is cooking now.
They are leaving.

Теперішній тривалий час також використовується тоді, коли ми говоримо про тимчасові стани, які є правдивими на момент, коли ми про них говоримо.

His father is living with them at the moment.
I am using my friend’s car for now.

Тривалий час використовують також для того, щоб підкреслити повторюваність ситуації. У таких випадках ми також використовуємо прислівник always.

They are always arguing.
It is always raining around here.

Утворення тривалого часу

Теперішній тривалий час ми утворюємо за допомогою дієслова бути (to be) в теперішньому часі у відповідній особi, яке супроводжується основним дієсловом, до початкової форми якого ми додаємо закінчення -ing.

I am reading.
We are traveling.

Дієслова стану

Існують дієслова, від яких неможливо утворити теперішній тривалий час. Це наприклад дієслова стану, тобто такі дієслова, які описують не діяльність, а процеси мислення, почуттів, та сприйняття органами чуття. До таких дієслів відносяться, наприклад: love, hate, like, hope, wish, agree, see, hear і тд. Хоча нам і зрозуміло, що керуючись логікою, ми б мали використати у вищенаведених прикладах тривалий час, ми вживаємо їх в початковій формі, наприклад:

I see them playing in the garden.
The teacher hears us talking in the back.

З усіх дій, наведених у прикладі зрозуміло, що вони відбуваються на даний момент і мали б бути виражені теперішнім тривалим часом. Але дієслова see та hear виражають процес сприйняття органами чуття, тобто створити від них тривалу форму неможливо. Навпаки слова play та talk виражають діяльність і вони використані в тривалій формі. Той ж самий принцип, ми можемо побачити і в наступному прикладі: