Дякуємо за Ваш відгук.

To do, to have, to be in present simple

Щодо загального вживання теперішнього простого часу див. Present simple.

Однак форми дієслів бути (to be), мати (to have) і робити (to do) можуть бути винятки. Це повʼязано не тільки з відмінностями в утворенні кожної форми, яка не підпорядковується тим самим правилам, що й інші дієслова, але й з їхньою складною природою. Вони здатні також функціонувати як допоміжні дієслова, що значно впливає на їх вживання в реченні.

Дієслово бути (to be) у теперішньому часі має неправильні форми, які ми маємо памʼятати. (У дужках подано їхні скорочені форми).

I	am	(I’m)
you	are	(you’re)
he/she	is	(he’s, she’s)
we	are	(we’re)
you	are	(you’re)
they	are	(they’re)

Дієслово мати (to have) можна зустріти у двох формах:

Дієслово have як смислове дієслово, від якого ми утворюємо питання та заперечення за допомогою допоміжного дієслова do. Цей варіант більш характерний для американської англійської, але він уже проникає й у британську англійську.
Дієслово have як допоміжне дієслово. У цій функції його можна зустріти, наприклад, при утворенні інших часів (present perfect, past perfect) або у сполученні have got, де у питанні та запереченні ми використовуємо саме дієслово have як допоміжне дієслово. Це варіант, характерний для британської англійської.
- I have got a sister.

Також важливо памʼятати, що форма дієслова have у 3-й особі однини – has.

Стосовно дієслова робити (to do) ми також маємо бути уважними, аби розрізняти вживання дієслова: чи вживається воно як допоміжне або як смислове. Порівняйте:

She does her homework.
Do you go there often?
I do know the answer.

У першому прикладі дієслово має смислову функцію і може бути просто перекладено як робити. У другому – це вже допоміжна функція, яку можна зустріти при утворенні запитань і заперечень (більше тут). Третє речення також є прикладом допоміжної функції дієслова, коли do виражає наголос, але це менш поширене вживання.