Щодо загального вживання теперішнього простого часу див. Present simple.

Однак форми дієслів бути (to be), мати (to have) і робити (to do) можуть бути винятки. Це повʼязано не тільки з відмінностями в утворенні кожної форми, яка не підпорядковується тим же правилам, що й інші дієслова, але й з їхньою складною природою. Вони здатні також функціонувати як допоміжні дієслова, що значно впливає на їх вживання в реченні.

Дієслово бути (to be) у теперішньому часі має неправильні форми, які ми повинні памʼятати. (У дужках подано їхні скорочені форми).

Дієслово мати (to have) можна зустріти у двох формах:

• Дієслово have як смислове дієслово, від якого ми утворюємо питання і заперечення за допомогою допоміжного дієслова do. Цей варіант більш характерний для американської англійської, але він вже проникає і в британську англійську.
• Дієслово have як допоміжне дієслово. У цій функції його можна зустріти, наприклад, при утворенні інших часів (present perfect, past perfect) або у сполученні have got, де в питанні та запереченні ми використовуємо саме дієслово have як допоміжне дієслово. Це варіант, характерний для британської англійської.
  • I have got a sister.

Також важливо памʼятати, що форма дієслова have у 3-й особі однини – has.

Стосовно дієслова робити (to do) ми також повинні бути уважними, аби розрізняти вживання дієслова – чи вживається воно як допоміжне або як смислове. Порівняйте:

• She does her homework.
• Do you go there often?
• I do know the answer.

У першому прикладі дієслово має смислову функцію і може бути просто перекладено як робити. У другому – це вже допоміжна функція, яку можна зустріти при утворенні запитань і заперечень (більше [тут] (https://www.znaiemoanhlisku.org/vpravy-present-simple-questions)). Третє речення також є прикладом допоміжної функції дієслова, коли do виражає наголос, але це менш поширене вживання.