Must, have to та can – це модальні дієслова, які виражають ступінь обов’язковості виконання певних дій.

Стверджувальні речення

Крім загальних випадків використання can у значенні “вміти, знати або добровільно щось зробити”, воно також використовується, коли ми дозволяємо щось. Наприклад:

• Mary can sleep here. – Мері може тут спати
• You can borrow my phone. – Ти можеш позичити мій телефон

Ми також можемо зустрітися зі словом could. Воно використовується для вираження минулого часу або як більш формальна версія can.

Складніше розрізнити, коли використовувати must, а коли have to, оскільки обидва слова виражають обов’язок.

Дієслово have to означає, що ми мусимо щось зробити, тому що нам це наказали зробити:

• The criminal has to go to prison. – Злочинець повинен сісти до в’язниці.
• Mum said I have to wash the dishes. – Мама сказала, що я мушу вимити посуд.

Слово must навпаки означає, що ми мусимо щось зробити, бо маємо в цьому потребу, або коли наказуємо щось зробити іншим людям:

• You must come to work on time. – Ти повинен приходити на роботу вчасно.
• There is no bread. I must go to the store. – У нас нема хліба. Мені потрібно сходити у магазин.

Заперечні речення

Значення модальних дієслів змінюється в заперечних формах.

Can’t або cannot означає, що щось суперечить правилам, які ми не встановлювали:

• We can’t leave the school early. – Ми не можемо піти зі школи раніше.
• I can’t give discounts. – Я не можу робити знижки.

Mustn’t означає заборону, яку ми встановили, а must not найчастіше зустрічається в офіційних заборонах та оголошеннях, пов’язаних з ними:

• Visitors must not feed the ducks. – Відвідувачам заборонено годувати качок.
• You mustn’t stay up late! – Тобі не можна засиджуватися допізна!

Don’t have to (у відповідній формі) ми використовуємо, коли говоримо про речі, які ми не зобов’язані робити:

• I don’t have to go to school today. – Сьогодні я не мушу йти до школи.
• Tom doesn’t have to walk, he has a car. – Том не мусить ходити пішки, тому що в нього є машина.