Різниця між використанням простого теперішнього часу та тривалого теперішнього часу полягає у перебігу (тривалості) дії. Тривалий теперішній час використовується, коли ми говоримо про події, які відбуваються на даний момент. Це також стосується дій довготривалого характеру, які є правдивими у момент, коли ми про них говоримо, але в той самий час вони є лише тимчасовим явищем. Наприклад:

• Her mother is living with them at the moment.
• All the people are standing in my view.

Простий теперішній час, навпаки, вказує на повторювані, довготривалі дії, стани чи факти:

• He lives next door to us.
• We eat breakfast every day.

Різниця між станом та дією

Для того, щоб правильно обрати час, нам потрібно звернути увагу на те, говоримо ми про дію чи стан:

• What do you do? I am a writer.
• What are you doing? I am writing a book.

У першому випадку ми використовуємо простий теперішній час, тому що ми говоримо про стан. Ми питаємо про те, ким людина є. Навпаки, у другому прикладі ми питаємося про конкретну дію, саме тому ми використовуємо тривалий теперішній час.

Поширеною помилкою є спроби утворення тривалого часу від дієслів стану:

• This cake tastes wonderful.
• Right now she wants to help me.

Хоча дія відбувається у момент, коли ми про неї говоримо, мова йде про дієслова стану, які не мають тривалої форми (вони детальніше описані тут).

Дратівні події

Труднощі також виникають при використанні теперішнього тривалого часу, коли ми описуємо події, які нас дратують:

• My parents are always arguing.
• I am constantly spilling things.

Незважаючи на те що нам може здатися, що мова йде про повторювані дії і логічно б було використати простий теперішній час, у наведених прикладах описано дії, які є типовими або дратівними. Допомогою у визначенні може стати використання прислівника always (або його синонімів).

Для багатьох складно зрозуміти, коли дія є дратівною (використання теперішнього тривалого часу), адже це вельми суб’єктивна річ. У деяких випадках варто звернути увагу на те, чи не вжито у зв’язку з дією таких конструкцій, як: it’s annoying, I hate it або інші негативні фрази. Якщо в тексті немає таких конструкцій, то треба подумати про те, які стани та дії вважаються дратівними, як-от: втрата речей, гучні розмови, запізнення, незгода тощо.