Важливо розуміти різницю між простим минулим часом та минулим доконаним часом, тому що вони часто трапляються разом в одному реченні, і різниця між ним вказує на те, в якому порядку відбувалися дії.

Утворення

Простий минулий час у правильних дієслів утворюється за допомогою закінчення -(e)d, а минулий доконаний час за допомогою допоміжного дієслова had та дієприкметника минулого часу смислового дієслова. Тобто:

• work → worked × had worked
• sing → sang × had sung

Далеке минуле

Для того, щоб зрозуміти різницю між цими двома часами, зверніть увагу на наступні приклади:

• I couldn’t believe he had eaten my cake.
• I can’t believe he ate my cake.

Перше речення повністю відбувається у минулому. Торт спочатку мали з’їсти, щоб на це могли якось відреагувати. Минулий доконаний час вказує на те, що подія відбувалася в далекій минулості, а простий минулий час вказує на те, що дія відбулася (він не міг повірити, що хтось з’їв його торт). Друге речення також відбувається у минулості, але тільки частково. Торт з’їли у минулому, але це помітили тільки зараз.

Серія подій

Важливо також розуміти, що минулий доконаний час використовується тільки в тих випадках, коли дія відбулася у минулому таким чином, що впливає на подальші події. Це означає, що він не використовується, коли мова йде про серію подій або події, які відбулися одночасно. Наприклад:

• Lucy played the piano when she was a child but she doesn’t now.
• He heard a loud cry and rushed out.

У першому випадку той факт, що Люсі грала на піаніно, ніяк не впливає на її дитинство, а в другому реченні, хоча людина і вибігла вже після того, як почула крик, мова йде про просту серію подій, саме тому ми використовуємо простий минулий час.