Майбутній тривалий час та майбутній доконаний час використовуються для того, щоб описати події, які відбудуться у майбутньому. Майбутній тривалий час утворюється за допомогою конструкції will be, після якої стоїть тривала форма смислового дієслова. Майбутній доконаний час утворюється за допомогою конструкції will have та дієприкметника минулого часу. Тобто:

• drive → will be driving → will have driven
• speak → will be speaking → will have spoken

Різниця між цими двома часами полягає в тому, що за допомогою майбутнього тривалого часу ми вказуємо на те, що дія у майбутньому буде тривати певний час, а минулий доконаний час вказує на те, що дія у майбутньому закінчиться у певний час. Наприклад:

• At midnight, we will be driving through the desert.
• By midnight, we will have driven through the desert.

У першому реченні використання минулого тривалого часу натякає на те, що дія буде тривати певний час (опівночі). У другому реченні навпаки за допомогою майбутнього тривалого часу зрозуміло, що дія закінчиться вже опівночі, тобто вони проїдуть пустелю до опівночі.

Розпізнати, що потрібно використати майбутній доконаний час, можна за допомогою сполучника by. Однак зрозуміти, який час вживати можна просто з логіки речення:

• I think that astronauts will have landed on Mars by the year 2040.

По-перше, мова йде про одноразову дію (уперше висадитися на Марс можливо тільки один раз), по-друге, навіть, якщо астронавти знову б “уперше” висадилися на Марс, то це все одно дія, яка закінчиться в цей даний момент (у момент, коли астронавти доторкнуться поверхні Марса). У цьому випадку використання майбутнього тривалого часу було б нелогічним.

Головне пам’ятати, що минулий доконаний час це така форма, яка майже не зустрічається у звичайному спілкуванні, тому вживання інших форм майбутнього часу не вважається помилкою.