Present simple

Заперечення у простому теперішньому часі утворюється за допомогою дієслова do, до якого додається заперечна частка not, яка вказує на те, що мова йде про заперечення:

• I do not work in London.
• They do not know the answer.

Якщо ми використовуємо в реченні допоміжне дієслово, то воно бере на себе всі граматичні функції. Отже, смислове дієслово залишається незмінним. Зміна відбувається тільки в 3-й особі однини, коли до дієслова додається закінчення -(e)s.

• She doesn’t have a dog.
• He does not talk to you often.

Заперечення також можуть мати скорочені форми don’t та doesn’t. Їхнє використання є доволі поширеним, а також вони є взаємозамінними з повними формами (яким надають перевагу у формальному спілкуванні).

Коли ми утворюємо заперечення, треба пам’ятати, що в англійській мові в реченні використовується тільки одна заперечна частка. Тобто, якщо в реченні є not, то ми не будемо вживати слово never і навпаки, хоча дослівний переклад з української мови може наштовхнути нас на цю хибну думку.

Present continuous

У тривалому теперішньому часі заперечення утворюється за допомогою заперечної частки not, яка ставиться після дієслова to be:

• You are not doing anything.
• She is not eating the dinner.

У тривалому теперішньому часі також можна утворити скорочені заперечні форми, тобто aren’t та isn’t. Варто також запам’ятати, що у 1-й особі однини (am not) утворити скорочену форму неможливо.

Знов-таки, коли ми утворюємо заперечення, варто пам’ятати, що в англійській мові використовується тільки одна заперечна частка.