Визначити, які іменники є злічуваними, а які незлічуваними, зазвичай можна, спираючись на логіку. Незлічувані іменники – це ті, які:

• виражають щось цільне, неподільне, наприклад, water, flour, sand і т.д., тобто те, що важко розділити на менші частини.
• виражають абстрактні речі, як-от: information, courage.
• слова, які в українській мові можуть бути злічуваними, але є незлічуваними в аглійській мові, наприклад: bread, butter, beer.

Для незлічуваних іменників притаманні такі правила:

• перед ними не стоїть артикль;
• замість many, few, fewer, які використовуються для позначення злічуваних іменників, незлічувані іменники функціонують зі словами much (дуже), little (трохи) тa less (менше);
• разом з ними використовуються також слова little або a little of, які не вживаються разом зі злічуваними іменниками.

Звісно, є спосіб вираження кількості в незлічуваних іменників, а саме: деякі усталені конструкції. Ось кілька найпоширеніших з них:

В українській мові такі слова, як шоколадка, є злічуваними. Однак, в англійські мові ми не можемо використати фразу дві шоколадки, тому що це звучить неприродньо, бо в англійські мові це слово є незлічуваним. Для того щоб виразити кількість, можна використати конструкцію two bars of chocolate.

Проблематичним є також те, що незлічувані слова можуть виражати абстрактні речі, які нам можуть здаватися злічуваними. Наприклад:

• Have you got homework?

Хоча ми можемо уявити окремі домашні роботи, мова йде про фразу, яка вказує на щось цільне, тобто на всі завдання, які треба виконати вдома. Тому в реченні слово homework не може використовуватися разом з неозначеним артиклем.